За днями
дні — минув повільно рік,
За днями
дні — і 38-й вже
минає.
Нехай
же лихо наше проминає
І в світі
не повториться. Ні! Ні!
Хай стане
мир міцнішим у стократ,
Хай над
землею чисте небо буде.
Чорнобиль. Чорний біль нашої землі.
Хоч минуло 38 років з того трагічного дня, все одно це слово полум'яніє
чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який
заплачено дорогою ціною. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 годині 23
хвилині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором
Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум'я. Мирна, щаслива весна
перестала існувати. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу
при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирали
повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про
себе. Нинішні та прийдешні покоління з вдячністю згадують і
згадуватимуть тих, хто зберіг життя на Землі та відроджує опалену радіацією
землю.
Вона увійшла в історію, в усі хроніки людства як невигойна
рана на тілі України.
Люди! Пам’ятайте! Не дайте спалахнути на землі атомній пожежі. Вона не пощадить нікого.
Коментарі
Дописати коментар