Година пам'яті "Пам'ятаймо загиблих, шануймо живих".

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник. 

 Лазірківчани прийшли на цвинтар, щоб вшанувати  своїх полеглих героїв.

На жаль, герої вмирають. Вони здобувають вічне життя і вічну славу, залишаються нашим духовним орієнтиром і прикладом для прийдешніх поколінь українців. Але їх більше немає для тих, кому вони потрібні живі.

Плачуть всі: і дорослі, й малі,

Туга й жаль нам серця розриває.

Горе нам, горе нашій землі!

Війна кращих синів забирає. 

Ти далеко. Вже десь в висоті.

Добрим воїном будеш у Бога.

Вічна слава, юначе, тобі!

Жаль, коротка життєва дорога. 

Україну не здав без бою,

Не скорився ворожій силі!

Вічна пам’ять тобі, Герою,

Спи на рідній землі, наш сину!



Коментарі