Бесіда – огляд «Співець степового краю».

 

«Полюбив я тоді степ. Немає в ньому обману.

Іде до вас людина і ви ще здалеку бачите її всю,

 її руки, чуєте пісню, тому що степ не гори,

 степ не ліс. В горах і лісі можна підкрастися,

можна схитрувати, обманути.
         Степ втішає, звеселяє і підбадьорує людину,

він не мутить її розум і діє тільки на почуття…».

Ці слова про степ належать  відомому українському письменнику Юрію Яновському.
Такий чарівний степ ви можете побачити і сьогодні неподалік села Нечаївки Компаніївського району Кіровоградської області, в якому 27 серпня 1902 року народився Юрій Іванович Яновський.

Народився в селі Майєрове в родині заможного селянина.

З дитинства Юрій багато хворів, переніс шість тяжких операцій —шість разів був на грані смерті.

 Ю. Яновський мріяв стати морським інженером.

У 1917 році родина переїхала до Єлисаветграда. У 1919 році Юрій Яновський на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище. Вчився в Київському політехнічному інституті на перших двох курсах 1922–1923. Вчився разом з майбутнім конструктором ракет С. Корольовим.

Щоб всебічно вивчити життя, по-справжньому заглибитися в людську психологію, Юрій Яновський вважав, що письменник повинен мати не літературну професію. Стати інженером-конструктором йому так і не вдалось — його виключено з комсомолу, від нього відвернулась кохана дівчина. Яновський змушений був повернутися додому. Причиною цьому стало те, що поблизу Майєрового було вбито фінагента, звинувачення впало на Юркового дядька Петра Миколайовича. Згодом убивць знайшли, дядька було реабілітовано.

Яновський був редактором (художнім керівником) Одеської кінофабрики; він автор кількох сценаріїв. Саме Юрій Яновський привів у кінематограф Олексадра Довженка

Яновський і його приятель Довженко закохалися в молоду актрису, московську красуню Юлію Солнцеву, яку запросили на зйомку до Одесси. Однак, двобій за її серце виборов режисер-початківець Олександр Довженко.

Однодумцем і підтримкою для письменника завжди була його дружина – Тамара Юріївна. Поет зі своєю дружиною, актрисою-травесті, майже тридцять подружніх років вони були на «ви».

«Письменницька кухня» Яновського: вільний від зайвих речей стіл і неодмінний стос паперу.

Юрій Яновський рано посивів – йому тоді було 30 з лишком.

Бідність довела письменника до того, що він закладав цілі пакунки своїх улюблених книжок.

Провідні лікарі столиці помилилися у діагнозі письменника: замість виразки шлунку встановили інфаркт серця. Що й спричинило смерть. 25 лютого 1954 р. Юрій Іванович Яновський помер.

Ю. Яновський залишив велику спадщину: 70 новел та оповідань, чимало поезій, повість, чотири романи, сім п’єс (деякі успішно ставилися театрами), а ще кіносценарії, публіцистика.

Його твори публікувалися в таких країнах: Болгарії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Австрії, Чехії.