Надія
Красоткіна
Моя
Батьківщина – Україна. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, - не
можливо! Мій край – це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера
Волині, південні степи Криму, терикони Донбасу, Дніпро-Славутич.
Батьківщина
– це те місце, де народилася людина, де промайнуло її дитинство із
дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою.
Батьківщина
– це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають нас наші рідні.
Батьківщина
– це стежка, по якій ти пішов до школи.
Рідна
моя Україна, земля зі славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими
людьми.
Україна… Вона в усьому, що нас оточує: у місяці, в зорях, у дорозі додому, у кожному струмочку, в деревці, у камінчику, у травичці, де «садок вишневий коло хати».
Україна – це й рідна мова. Маленька дитина ще у сповиточку чує рідну мову від матері та промовляє за нею перші ніжні слова. Це ті слова, які проказувала ще в глибоку-глибоку давнину над колискою прабабуся. І саме ці слова наповнені почуттям, мов квітка нектаром.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
Коментарі
Дописати коментар