Все, як було колись, воно моє,
але між брів лягла тривожна втома,
та, що літами мудрість додає.
Нехай і так... Та радісно
на серці,
що не стачає хліба і води,
й при зустрічі веселі односельці
запрошують: провідати зайди...
Підпалий В.
Ніщо на
землі не може бути ближче, миліше, ніж мала батьківщина. У кожної людини є своя
мала батьківщина. І серед
давньої полтавської землі є краплиночка на карті – це наше село Лазірки. Воно
прекрасне і неповторне, щедро заквітчане садами, прикрашене чепурними
хатинами… Саме думки про свою малу
батьківщину змушують наше серце та душу
тремтіти з неймовірною силою.
Любити свій край, свою Батьківщину треба
вчитися з малих літ. Саме любов до рідного краю ми і намагаємося прищепити
нашим юним читачам. В нашій бібліотеці
ми провели краєзнавчий екскурс « Видатні
особистості мого рідного краю».
Наші читачі ознайомилися з літературою про видатних людей лазірківського краю. Зокрема: письменники та поети – В. Підпалий, Н. Третяк, М. Ткаченко (Чорновус); доктор філософських наук, професор С.М. Варв’янський; член Національної спілки журналістів України, професор І.А. Копотун; заслужений вчитель України М.М. Харевич; заслужений працівник культури України Л.Д. Зінчук та багато інших видатних людей.
Моє село, росою вмите,
Його не можна не любити,
Не шанувать, не величати –
Хлібами і трудом багате.
Село на славній Україні,
Казкові ночі солов’їні.
Тут найясніші в світі зорі
Гуляють на пшеничнім морі.
На щастя, долю колос в’ється
І молодістю день сміється.
Тут від любові жити тепло
І в заметіль, і в стиглий серпень.
Можливо, хтось його не знає,
А я йому пісні співаю.
Подібне до ясної зірки
Моє село, мої Лазі́рки.
Ніна Третяк.
Коментарі
Дописати коментар