Мовна подорож «Дорогами тисячоліть»

24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності та культури. Свято відоме також в інших східноєвропейських країнах: Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.

  В Україні свято встановлене згідно з указом президента від 17 вересня 2004 року та приурочене до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

  Брати Кирило і Мефодій народилися у ІХ столітті в грецькому місті Солунь у сім'ї воєначальника.

  Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької. Аби передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, він доповнив абетку новими буквами, запозиченими з глаголиці. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів.

  Брати проводили також просвітницьку діяльність: перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир, а також самі писали оригінальні твори і проповідували православ’я.

  Загалом Кирило і Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.

  Запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням в історії слов’янських народів, адже сприяло поступовому формуванню у них власних мов, традицій, освіти й культури загалом.

  До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону.

  Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.

    У 9 столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка була заснована на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували.

  У старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові.

  В бібліотеці читачі змогли ознайомитися з матеріалами присвячені цій даті.