Виставка – реквієм «Екологічні виміри Чорнобильського лиха»

Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.
Тривожна ніч. Здригнулася земля.
Невинно  вишні  чарували цвітом,
А вибух все навколо спопеляв.

Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.
В четвертім вибух і прорвало дах.
Відважні хлопці мужньо, безупинно
У пекло йшли, забувши біль і страх…

26 квітня 1986 року для України і практично для всього світу стало чорною датою в календарі внаслідок непродуманого експерименту по зупинці ядерного реактору четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, що призвело до великомасштабної аварії на ЧАЕС в ніч з п’ятниці 25 квітня на “чорну” (робочу) суботу 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини і 47 секунд, який став трагічним для України і багатьох краї світу. В цей час в ході експерименту, реактор четвертого енергоблоку не зупинився, а навпаки пішов в рознос, збільшуючи свою потужність і температуру, що призвело до вибуху страшної сили, який спричинив руйнування частини реакторного блоку, машинного залу і зриву тисячотонного даху реактора…

  За останніми уточненими статистичними даними внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС постраждало 1 769 442 людини. На території України радіоактивного забруднення зазнали 2203 населених пункти у яких на кінець 80-х років минулого сторіччя проживало близько 3 мл. осіб. Зі сільськогосподарського користування зі сівозміну було вилучено понад 5 млн. гектарів родючих земель.

  Пройшло цілих три доби протягом яких мирне населення України (Києва, Прип’яті, Чорнобиля і прилеглих населених пунктів) практично не знали, і поки що не відчували на собі масштабів цієї аварії та її негативного впливу на людину і довкілля, вони жили своїм мирним життям не знаючи про те, що їх очікує.

  Першою країною, яка офіційно оповістила весь світ про аварію, яка сталася на території України і саме на Чорнобильській АЕС, стала Швеція.

Та через 36 років Чорнобиль пережив нове випробування — російською окупацією, коли з 24 лютого до 2 квітня ЧАЕС була захоплена рашистами.

  На щастя, глобальної катастрофи не сталося, але й після виходу російських військ з території ЧАЕС знадобляться роки, щоб дослідити, які захоронення радіоактивних відходів вони пошкодили, як в результаті цього розповсюдився радіоактивний пил та якої шкоди російські варвари завдали українській землі.

  36 днів рашисти тримали в окупації працівників ЧАЕС, намагаючись забрати в них контроль над станцією. Поставили під загрозу ядерного лиха Україну, Європу і весь світ. Ще й до всього крали та оббирали все, що бачили довкола. А коли тікали — вивезли з собою усе, що має хоч найменшу цінність.

На противагу цьому неймовірну гордість викликають українці — працівники станції, які відстояли ЧАЕС, уберегли нас від біди. Вони — справжні герої. Дякуємо, що зберегли ЧАЕС!

За ці роки після аварії на ЧАЕС Зона відчуження стала особливим місцем для величезної кількості людей.





 


 

Коментарі