Актуальний діалог «Всі різні – всі рівні»

«Усі люди мають недоліки – хто більші, хто

менші.                                                        

Ось чому і   дружба, і допомога,

і спілкування  були б неможливими,

якби не існувало між нами    взаємної терпимості»  

Г.Гвіччардіні – італійський історик, філософ-гуманіст.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Міжнародний день толерантності є дуже важливим впровадженням, тому що, на жаль, в нашому світі зростає екстремізм (крайні погляди, методи дій) та ксенофобія (неприязнь до чужого). Свято закликає людей визнавати те, що всі ми різні, поважати особистість один одного – тільки так можна зберегти індивідуальність. Кожна людина може цінувати власні особливості так, щоб не відчувати ненависті до особливостей іншої людини.

Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критичні відносно до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Толерантна людина не ділить світ на дві частини – чорне та біле; не робить акцент на розбіжностях між «своїм» та «чужим», тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору.

З розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, усі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову.

Вторгнення росії в Україну змінило ставлення людей один до одного. Війна згуртувала українців навколо спільної мети, проте як би це парадоксально не звучало, налагодження соціальних контактів одне з одним стало важчим. Адже кожен із людей нині має власну історію війни. Тому потрібно бути більш чутливими та обережними у спілкуванні як з військовими, так і з цивільними.

                                Притча «Лебеді» 

Чи багато знаємо про лебедів? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь.  А чи знаєте, що лебідь вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з лебедів буває  в цій ролі. Якщо один з лебедів захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.

Ви чули, як кричать лебеді, коли клин пливе по горизонту? Це вони підбадьорюють того, що летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.