Ми, Українці, є дуже поетичною
нацією. Наша мова українська надзвичайно красива і мелодійна . Душа наша
співуча. Ми дуже чуйні, ми емоційні і саме тому нам хочеться не просто
говорити, нам хочеться говорити віршами.
Сьогодні
уся Україна проживає під впливом певних емоцій. І, відповідно, виникли нові
теми для віршів.
З 16 до 24 березня
триває Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання. Тиждень
поезії».
Тема Тижня поезії –
«дім», а гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому».
Наша бібліотека долучилася до цієї акції. З учасниками клубу за інтересами «Лазірчаночка»
провели засідання присвячене поезії «Поетичні обрії рідного краю». Ми ознайомилися
з новими творами поетів – земляків. У
цих творах переплітаються і біль, і втрати, і гордість, і патріотизм, і
благородство душ.
***
Вам
дякую, батьки
,брати ,сини!
Що
захищаєте так вірно УКРАЇНУ!
Та
поряд з вами станемо і ми!
На
правий бій, нехай
і до загину!
Якщо
судилося прийнять
Останній
бій...
Достойно
приймемо!
Хоча
і біль від втрати!!!
За
УКРАЇНУ! ВОЛЮ - назавжди!
Нам
є що захищають,
Щоб
не втрачати!
Валентина Харченко Несмашна
***
Коли
біду нам орки принесли,
Свинцем
і кров'ю налилися хмари-
Ми
свій народ за гріш не продали-
У
відповідь злетіли байрактари!
За
кожну смерть, загублене життя-
Не
відкупитися, не відмолити!
Хай
України скривджене дитя
Вам
не дає ні дихати, ні жити!
Ми
не раби, не блазні, не хохли -
Не
вміємо ходити навпригИнці.
Ми
будемо, ми є, ми вже були-
Прекрасні
в честі й славі Українці!
Ніна
Третяк
Чорнобаївка
…«Де ж та Чорнобаївка клята фенОменом багата?
Де взялись такі Бермуди?» –
Кажуть ті іроди – не люди.
Там їм ніколи не збагнуть, що землю нашу не забрать,
Український люд не покорити , дух наш не зломити.
Всі народи до миру закликають.
Америка з Європою нам допомагають
Бог на нашій стороні
Ні війні! Ні!!!
Світлана Сидоренко
До поезії ми звикаємо з самого дитинства. Спочатку матуся нам співає
колискову. Ледве навчилися вимовляти слова, ми вивчаємо віршики. Головне не
загубити з віком цей світлий «поетичний промінчик», який буде світити нам все
життя. От і наші маленькі читачі залюбки долучаються до поетичної скарбнички. З
великою цікавістю дітки слухали історію про козака Шпичку, яку нещодавно
подарувала нашій бібліотеці автор В.Харченко.
…Ще поряд хлюпоче річка,
Що в’ється, неначе стрічка.
Ліс, луки, верба, калина –
Усе це – НАША КРАЇНА!
Коментарі
Дописати коментар